Історія краю така ж картата, як уставка на вишиванці. Бо свого часу Рахівщина була і під Австро-Угорщиною і під Чехословаччиною, Росією та, на щастя, нині ми незалежні у складі України. Однак, коли жилося добре нашим людям, який період Закарпатської Гуцульщини був найкращим?!
Ці питання ми задали читачам у соціальних мережах, а ще опитали чотирьох людей різних професій із Богданської, Рахівської, Ясінянської та Великобичківської територіальних громад. Тож, що кажуть люди, – читайте далі.
Представниця культури – Галина Жураковська
Пані Галина – директорка Ясінянської дитячої школи мистецтв та керівник дитячого фольклорного оркестру. Вважається найкращою ведучою фестивалю «Гуцульська бриндзя», бо з-поміж усіх найбільше вела ці фестини, а її вітання: «Ударили у дзвони плаї смерекові…» – вже легенда.
Це був початок «Гуцульської бриндзі», Проводи на полонину... Свята історія творчого періоду Рахівщини.
Погляд історик:, що думає Петро Ференц
Петро Петрович – за освітою історик, але у трудовій біографії має досвід роботи шкільним директором та головою села Богдан. Нині працює у відділі освіти Рахівської міської ради.
І не обов’язково це мусів бути стабільний період, пов’язаний з економічним ростом. Тому таким періодом для Рахівщини, як і в цілому для Закарпаття, був період другої половини 30-х років минулого століття.
Саме тоді утвердилася громадянська та культурна національна орієнтація краян, особливо серед молодого покоління. Загалом великого прогресу набуло шкільництво (освіта) на українських національних засадах, преса краю, книжка. Все це відбилося на ментальному рівні, рівні ідентичності. Зробило довготривалі впливи на інші епохи.
Рахів’янка, архітекторка Орися Кравчук і її бачення
Пані Орися – досвідчена архітекторка, на рахунку якої – проекти облагородження площі поруч автовокзалу та інші роботи у Рахові. Є адміністраторкою спільноти у соцмережах, активною волонтеркою, за ініціативи та праці якої було зібрано кошти та закуплено на початку епідемії коронавірусу засоби індивідуального захисту для медиків та інше…
– За часи незалежності однозначно сказати неможливо, бо для дрібного бізнесу успішними були кінець дев’яностих – початок 2000-го. Якщо говорити не про Рахівщину, а про Рахів у плані поступлень у місцевий бюджет, то успішним був 2017-2018 роки, коли акцизний збір залишався у бюджеті.
З позиції підприємця роздумовує Ірина Мацепура
Депутатка Закарпатської облради, директорка ТоВ «ВГСМ» Ірина Мацепура зізнається, що живе на Рахівщині останні 11 років. Тому їй важко оцінювати найкращі роки за час Незалежності. Але все ж, оглядаючись на історію, називає найкращим часи Чехословаччини.
А щодо бізнесу, то зауважує: «З моєї точки зору, бізнес прив’язаний до логіки розвитку держави. Якщо в нас проросійська влада, то більше натиску на бізнес, більше перевірок. Якщо проєвропейська – більше свободи, менше перевірок. І так воно чергується, а бізнес практично стоїть на місці. От проведіть дослідження, а що ж розвивається в районі? Нині район дрімає. І це хоч у бізнесі, хоч в усіх інших сферах. Домінуючою думкою є «тобі що, найбільше треба?». Це підтверджує і занепад бізнесу, і освіти, і всього іншого…
Думка людей із соцмереж
На жаль, бажаючих відповісти на здавалося б просте запитання «Який період у житті Рахівщини був найкращий?» виявилося не багато.
Проте, з тих, хто залишив свою думку, все ж виявилося, що половина думає, ніби найкращий час для нашого краю – по переду. А інша половина зауважує, мовляв найкращий час був за період Чехословаччини. Цікаво, що була й відповідь: «Найкращий час – це 2020 рік. Коли вдалося відстояти Рахівський район».
