Три громади Рахівщини увійшли у ТОП-20 рейтингу інституційної спроможності і сталого розвитку малих та середніх громад Закарпатської області станом на 1 січня 2022 року. Рейтинг, що відображає інституційну привабливість громад, сформував Фонд «Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу».
Тож на яких позиціях територіальні громади Рахівщини, – читайте на Рахів.City.
У ТОП-20 громад увійшли три з чотирьох громад Рахівського району
Загалом у Закарпатській області проаналізовано 63 громади з чисельністю населення до 150 тисяч осіб. У ТОП-20 громад увійшли три з чотирьох громад Рахівського району:
- Рахівська – 14 місце (рейтинг 15,97),
- Богданська – 16 місце (рейтинг 13,66),
- Ясінянська – 18 місце (рейтинг 13,05).
Рейтинг враховує 40 критеріальних показників, а джерелами інформації для аналізу є:
- Сайт громади.
- Анкета, яка заповнюється працівниками муніципалітету і надається Фондом на запит громади, або департаментами ОДА та облрад.
- Відкриті джерела.
- Громадські звернення з документальними підтвердженнями.
Укладачі рейтингу зазначають, що він містить сукупність суб’єктивних оцінок експертів проекту, які беруть за основу максимально об’єктивну інформацію з доступних джерел.
Фото: Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу
Як же складали рейтинг територіальних громад
За інформацією Фонду «Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу» критеріальні показники, які беруться до уваги при оцінці інституційної спроможності і сталого розвитку малих та середніх громад України:
1. Відсутність/наявність корупційних скандалів в муніципалітеті за останні 2 роки.
2. Наявність конкретних дій у співпраці з іншими громадами (яких).
3. Готовність муніципалітету працювати над підвищенням рейтингу (наявність фідбеку, заповнення анкет, тощо).
4. Політична активність голови громади в сфері сталого розвитку.
5. Активність громади протягом сталого часу (понад 5 років).
6. Наявність/відсутність амбіційних планів муніципалітету та їхня підтримка громадянським суспільством (проведення громадських слухань, круглих столів, напрацювання дорожніх карт, тощо).
Також, приєднання до ініціативи ЄС «Угода мерів», існування прийнятого громадою ПДСЕРК, Здійснення моніторингу та доступність ПДСЕРК на сайті громади для аналізу громадою. Наявність впроваджених модернізаційних інфраструктурних проектів в сфері ЖКГ. Участь громади в міжнародних проектах фінансової підтримки і технічної підтримки та наявність у громади міжнародних запозичень.
А ще бралося до уваги громадський бюджет, наявність програм «Відкрите місто», «Розумне місто», «Безпечне місто», інвестиційного паспорту громади (від 2019 р.). До того, мапа інвестиційних пропозицій, проморолики громади, наявність ЕСКО контрактів, структури енергоменеджменту і громадських проектів рівня країни (форуми, фестивалі, конференції, тощо).
Які ще були критерії відбору?
До вищеперерахованих вимог ще входило:
- Офіційно призначена календарна дата Дня Енергії в громаді (чи проводиться в реальності).
- Спільні проекти з іншими громадами.
- Креативні ініціативи муніципалітету 2018-2020 рр.
- Наявність бренду громади.
- Якість промоції муніципалітету.
- Наявність та якість сайту громади (інформативність, доступність пошуку, креативність, тощо).
- Співпраця з бізнесом, проекти державно-приватного партнерства.
- Наявність та якість стратегій розвитку.
- Наявність на територіях громади вітропарків та їхня потужність.
А також, наявність на територіях громади сонячних станцій та їхня потужність, власний річний рівень доходів громади. Загальний річний рівень доходів громади, регулярність громадських слухань щодо розвитку громади.
Населення громади, наявність сторінки «Енергозбереження» на сайті громади та її якісне наповнення. Наявність інформації про діяльність громади на порталах відкритих даних (реєстри договорів КП, звітність виконкому, пропозиції бізнес стартапів, тощо).
