Кількість та об’єми стихійних сміттєзвалищ у Карпатах можуть конкурувати з пірамідами у Єгипті. І, поки на офіційному рівні ще думають, як «розгрібати» цю проблему, ясінянський підприємець Бийло Франц вже працює над її вирішенням.
Він започаткував у селищі пункт прийому та сортування вторсировини, організовує еко-акції, якими мотивує односельців змінювати ставлення до проблеми забруднення навколишнього середовища.
В інтерв’ю Рахів.Сity активіст розповідає про досвід та труднощі першопрохідця.
— Що вас спонукало почати займатися проблемою вирішення сміття у краї? Як з’явилася назва «Чиста Ріка Чиста Вода»?
— П’ять років тому я проживав в Угорщині. Часто приїжджав додому в Ясіня. Разом із сином від першого шлюбу улітку ми пішли купатися на річку, біля якої я виріс та провів дитинство. Плаваючи, я виявив, що вода якась не така, як була раніше, і буквально через декілька хвилин на мене «напав» поліетиленовий пакет. Тієї ж миті й вирішив: з цим потрібно щось робити!
Повернувшись з відпустки, почав досліджувати, як поводяться з ТПВ угорці. Це тривало пів року, після чого зробив висновок — у гірській місцевості тільки сортування. Тож у в березні 2017 року повернувся додому і з товаришем та однодумцем Ігорем Бобровським почав працювати над вирішенням «сміттєвої проблеми».
Чому «Чиста Ріка Чиста Вода»? Бо без чистої ріки не буде чистої води — основи всього живого та радості від купання дітей.
На рахунку Бийла — організація десятка акцій з прибирання берегів річок РахівщиниФото: Сторінка Б. Франца\Facebook
— Почавши працювати, що виявилося для вас найважчим? Над чим найбільше зосереджуєтеся?
— Моя робота розпочалася з себе самого, потім – з моїх рідних та близьких. Поступово розширював коло і так все переросло в мій міні-бізнес, в місію, бо почав цим жити і досяг певного успіху. Адже якщо на початку 2017 року на підприємство заходило десь 2-3 три кубометри сировини в день, то тепер — двадцять-тридцять.
Найважче — це умови та спілкування з населенням. Люди не навчені сортувати сміття, адже нас цьому не вчили. Тому моє завдання — донести до молоді, що сортування — це круто і важливо!
Активіст часто проводить екскурсії для дітей у пункті прийому сортування сміттяФото: Сторінка Б. Франца\Facebook
Нам слід виховати у підростаючого покоління звичку відокремлювати папір, скло, пластик, поліетилен та харчові відходи, створити умови для їхньої переробки. Комплексно вирішувати проблему потрібно вже сьогодні, щоб очистити Карпати та водні артерії гірського краю від різного непотребу, забруднення стічними каналізаційними стоками. Це – невидима зовні екологічна катастрофа, яка отруює наші води, основу всього живого. На жаль, край предків забруднюють хімікатами та важкими металами 80% населення.
Найбільше зосереджено роботу на роз’яснення, чому та як потрібно сортувати сміття. Проводжу зустрічі і майстер-класи з дітьми різного віку, вчу їх свідомому споживацтву. Організовую кілька разів на рік акції з прибирання берегів річки Тиси, беру участь у різних фестивалях та масових заходах у Ясінях, закликаю вибирати правильний посуд для святкувань та багато іншого. З місцевими екоактивістами, комунальним підприємством веду активну кампанію на підписання договорів з населенням та підприємцями громади на вивезення сміття, сортування та здавання на пункт прийому вторсировини. Хоча, на жаль, зі створенням ОТГ, справа з підписанням договорів трохи пригальмувалася. Сподіваюся не на довго.
Під час шостого "Chornohora Sky Marathon", з восьми кубометрів зібраного сміття до комуналу поїхало тільки два. Решта потрапили до пункту прийому вторсировини БийлаФото: Сторінка Б. Франца\Facebook
— Що б ви порадили людині, яка хоче сортувати сміття, але не знає з чого їй почати?
— Перше, що рекомендую — це розпочати і сортувати! А ще — припинити купувати пластик, поліетилен і те, що не можна переробити. Роздільний збір сміття повинен стати свідомою справою кожного. У пункті прийому вторсировини приймаю посортовані макулатуру, ПЕТ-пляшки, поліетилен, скло, кольорові й чорні метали та виплачую за них гроші. Батарейки, акумулятори, газо-ртутні лампи приймаю безкоштовно.
— Чого прагнете здобути в найближчі рік, три і п’ять?
— Наступним кроком бачу відкриття цеху з переробки ТПВ. Кустарним методом ми в змозі переробляти 30-40% загального сміття. Проблема в тому, що його нема куди подіти, а на лінії можна вибрати 70-80% сировини, яку можна повторно переробляти і мати на цьому невеликий, але дохід.
