Центр Закарпатської Гуцульщини, найвисокогірніше місто, «Гуцульський Париж», столиця Закарпатських гуцулів. Так називають Рахів. На території міста можна не тільки знайти найкращі місця для релаксу та відпочинку серед краєвидів з величними горами, стрункими смереками, буковими пралісами, а й культурно збагатитися. Тож, аби доторкнутися до місцевої історії, мистецтва, звичаїв і традицій,обов’язково відвідайте місцеві музеї.
Музей гуцульської різьби Юрія Павловича
У виставковій залі Музею гуцульської різьби, експонати якого розмістилися в готелі «Європа» в центрі міста, можна привідкрити для себе неосяжний гуцульський всесвіт через орнаментальну різьбу по дереву заслуженого майстра народної творчості України Юрія Юрійовича Павловича.
Адже це – його персональний музей, відкритий у Рахові в 2014 році, за сприяння меценатів.
Весь цей мистецький доробок неоціненної ваги можна уважно роздивитися, сфотографуватися поряд. А ось придбати щось із того, що сподобалося, на жаль, не вдасться. Бо Майстер останнім часом творить виключно для музею: всю власну високомистецьку спадщину Юрій Павлович давно запланував подарувати «Гуцульському Парижу».
Адреса музею: м. Рахів, вул. Миру, 42, готель «Європа» перший поверх.
Час роботи музею - за домовленістю.
Сторінка у соцмережах.
Сучасний інтерактивний Музей гуцульської бриндзі
Ця туристична локація у Рахові відчинила двері для відвідувачів наприкінці вересня минулого року. Реалізувала ідею створення першого в світі Музею гуцульської бриндзі, завдяки гранту Українського культурного фонду, географ, досвідчений гід-екскурсовод, учасниця Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів Ольга Шкуро. Експозицію, яка знайомить з традиціями та історією сироваріння, облаштувала у власному будинку.
Власниця Музею гуцульської бриндзі Ольга Шкуро.
Нове унікальне місце на культурній карті України – не тільки приміщення, а й мальовниче подвір’я з домашнім господарством, банерами вздовж проходу, фотозоною та малюнками висотної поясності на перилах, дерев’яною альтанкою, в якій відбувається дегустація і майстер-клас з приготування кулеші з бриндзою.
Головні у експозиції виставкової кімнати – макет «вівчарської стаї», полонинська ватра, казан для приготування сиру, інші полонинські атрибути та предмети побуту горян. Тут можна дізнатися про магію виготовлення сиру з овечого молока, цілющі властивості будза, вурди, бриндзі. Завдяки VR-окулярам та карткам доповненої реальності відвідувачі бачать випас овець і знайомляться з побутом вівчарів. У межах екскурсії відбувається показ фільму «Гуцульська овеча бриндзя».
Все, що є у музеї, можна брати до рук та розглядати, пригоститися смачною продукцією. Окрім побачити й посмакувати, гість має нагоду ще й придбати сертифіковану бриндзю, сфотографуватися в гуцульському вбранні, а також послухати гуцульську говірку, гру на дримбі та насолодитися в’язанкою коломийок про вівчарів у виконанні місцевої аматорки.
Музей працює за попереднім записом (телефон: 097 182 52 49).
Алреса: м. Рахів, вул. Шевченка, 210.
Сторінка у соцмережах.
Музей екології гір КБЗ
У цілому музейний комплекс Карпатського біосферного заповідника поєднує природу Карпат, відтворює старовинні методи ведення землеробства, скотарства, лісокористування та висвітлює етнографічні аспекти, дає змогу відвідувачу відчути себе учасником дійства, створює неповторну атмосферу, враження від якої надовго закарбовуються в пам’яті.
Родзинки музею - 10 масштабних пейзажних і історико-побутових картин з бутафорним планом, які вирізняються оригінальними сюжетами, колоритністю, персоніфікованістю живопису, реальністю, науковою достовірністю і художньою виразністю. Макети, муляжі, панно, комплексні стенди, панорами наповнені різноманітними натурними експонатами і артефактами. Серед них багаті геологічні, палеонтологічні, зоологічні, археологічні колекції, елементи народного побуту і культури. Все це цікаве тим, що створює враження, ніби глядач присутній у зображеному просторі.
Фото: http://cbr.nature.org.ua/museum.htm
Адреса музею: м. Рахів, вул. Красне Плесо, 77.
Інформація про музей у мережі тут.
Кімната-музей Івана Маргітича
У кожній з релігій є святі та пам’ятні для вірників місця. Греко-католики мають таке у Рахові, у фарі (будинку священика) найстарішої кам’яної церкви – Успіння Богородиці 1792 року. Тут відкрито меморіальну кімнату-музей відомого закарпатського громадського й релігійного діяча, єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Івана Маргітича.
У ній можна побачити унікальні експонати – автентичні парафіяльні меблі, друкарську машинку, на якій владика друкував заборонені у радянські часи матеріали, фотодокументи про його життя, церковну метрику Свято-Успенської парафії, в якій робив останні записи, його ордени, документи та особисті речі, картини ХІХ століття, що знаходилися на фарі.
На знак вдячності на стіні Cвято-Успенського, де молився народний єпископ, встановлено чудовий барельєф відомих рахівських скульпторів Юрія та Олександра Гав’юків. Опікується музеєм священик Василь Носа - останній із учнів, якого Іван Маргітич висвятив «у підпіллі».
