10 червня, у приміщенні Рахівської публічної бібліотеки, відбулася презентація відразу двох книг. Поетеса Марія Кокіш-Гриник з села Розтоки знайомила рахів’ян зі збірками «Магія Білої Тиси» та «Зачарована горянка».
Як відбулася літературна подія та чому всі присутні розплакалися, – розповідає Рахів.Сity.
2021 рік для пані Марії виявився не тільки дебютним, а й плідним на творчій ниві. Спочатку навесні світ побачила її перша збірка віршів «Магія Білої Тиси», а вже через місяць доробок авторки доповнила книга віршів та пісень «Зачарована горянка». Обидва видання надруковані у Львівських видавництвах, за сприяння небайдужих до друкованого слова людей та власні кошти поетеси.
Цікаво, що обидва літературні творіння Марія Іванівна вже презентувала у Богданській долині, а нині на суд людський представила свої рими рахів’янам. Організували літературну подію працівники Рахівської книгозбірні. Вони були й ведучими та читцями віршів пані Марії.
На презентації Марія Іванівна дарувала свої книги із автографом тим, хто завітав її привітатиФото: Рахів.City
Закохана у рідний край закарпатська гуцулка
Як тільки не називають Марію Кокіш-Гриник – новонароджену зірку на творчому, поетичному небосхилі. Відгук на свої вірші вона отримала від видавця, письменника і публіциста Олександра Масляника. Відізвалася про неї й поетеса, краєзнавиця та педагогиня Гафія Ковбаснюк та інші.
А народилася та виросла Марія Іванівна у селі Розтоки, за освітою – кравчиня, трудилася у швейному цеху с. Богдан. Працьовита і віддана мама трьох дітей, творча натура, в душі якої завжди жила любов до віршованого слова. Однак у буденних клопотах не задумувалася про літературну ниву. Не поскупилася доля для неї і на випробування, бо після більше двадцяти років разом прожитих літ втратила чоловіка, а за тим ще тяжка недуга – інсульт скували її.
Проте, як пишуть про М. Кокіш-Гриник колеги по цеху, ці випробування не зламали її. Вона не завдяки, а всупереч обставинам відродилася у творчості та видала власну книгу. Підтримували, надихали її на цій дорозі їрідні, друзі та найдорожчі – діти. Нині її відносять до плеяди поетів, письменників Рахівської Гуцульщини. Ставлять поряд жінок-літераторів: Марії Кабалюк-Тисянської, Миколаї Божук, Гафії Ковбаснюк, Марії Зінчук, Гафії Данишак, Оксани Йонаш-Тодер та інших краянок.
«Колись я навіть не могла подумати, що напишу книжку»
Сама ж авторка «Магії Білої Тиси» та «Зачарованої горянки», тримаючи доробок у руках, згадує, що ніколи їй на гадку не спадало, що буде писати. Поринаючи у спогади, розповідає, як вперше у вісімдесят третьому році написала вірш про маму та відправила його до районної газети «Зорі Рахівщини», де його надрукували. Це була перша ластівка того, що у її душі живе творчість.
Натомість, на літературній події, організованій на її честь, поводилася дуже скромно, трепетно слухала та сприймала кожне слово відгуку, привітань-побажань. Впродовж заходу сльози блищали на її очах. Часом не стримувалася і до глибини розчулювалася віншуванням та щиро дякувала кожному присутньому, хто завітав на її велике свято.
Такою душевністю зворушила всіх присутніх. Тож з легкістю можна констатувати, що вперше у Рахові на презентації всі плакали. А хтось навіть не міг декламувати вірші, бо сльози сковували голос. Це й не дивно, адже у добірці творів Марії Іванівни чимало віршів про дітей, материнську та дитячу любов, що зачіпають струни душі. Є на сторінках видань і поезії про сучасну війну, про красу природи рідного краю, про кохання та інші життєві турботи.
Фото: Рахів.City
Читали вірші, співали пісень та набувалися
Окрім читань поетичних рядків авторки, які, до речі, декламували багато присутніх (як бібліотечні працівники, так і гості пані Марії), було чимало вітань від її друзів, вдячних героїв її пісень, наприклад музичного гурту «Братів Павлючків». Завітали й представники Богданської сільської ради, сім’я авторки та інші небайдужі до її творчості люди.
Тож, літературна презентація відбулася на межі концерту. Співали всі: від гостей – до цілої зали присутніх. А наприкінці ще й сама авторка порадувала своїм співом. Та і сам захід завершився виконанням всім відомої здравиці «Многая літ».
