Важко уявити повноцінне життя, якщо його продовження залежить від доступу до складної медичної апаратури. Дев'ятнадцять мешканців району, які три рази на тиждень по чотири години крім неділі проходять гемодіаліз у сателітному відділенні Закарпатської обласної клінічної лікарні імені А. Новака, краще за інших розуміють ціну кожної хвилини, позаяк без апарату штучної нирки наступна може стати останньою.
Тож про те, як підтримують життя пацієнти, як працюють медики Рахівського гемодіалізу розвідав Рахів.City
Процес очищення крові за допомогою спеціальних фільтрів – діалізаторів, називається гемодіалізом
Гемодіаліз проводиться за допомогою апарата «штучна нирка», який підключається до кровоносної системи пацієнта через створений хірургами судинний доступ – артеріо-венозну фістулу.
Обладнення гемодіалізу у РаховіФото: Рахів.City
Підключення апарата «штучна нирка» відбувається шляхом уколів фістули особливими голками, які з’єднуються через систему трубок до діалізатора. Невелика кількість крові пацієнта при цьому знаходиться поза його тілом, очищається від шкідливих речовин, і повертається в судини пацієнта вже очищеною.
Такий процес триває 4-5 годин з частотою 3 рази на тиждень, роками і десятиліттями, частково заміщує функцію нирок і дозволяє пацієнтам жити повноцінним життям і часто зберігати працездатність.
Всі поверхні систем, дотичні з кров’ю, використовуються тільки один раз, але існують можливості повторної дезінфекції та використання діалізаторів у того ж пацієнта. Процедури гемодіалізу вимагають застосування складної апаратури, особливо чистої води, стерильних розчинів, тому вони проводяться у спеціальних діалізних центрах, де працює досвідчений персонал.
Саме так виглядає вхід до відділення гемодіалізу у Рахові. З самого початку - "штучна нирка" розмістилася у будинку на вулиці Героїв АТО по сусідству з районною книгозбірнею.Фото: Закарпаття нет
Травень 2012-року – у Рахові відкрили гемодіаліз
Ще дев’ять років тому недужі з гострою нирковою недостатністю для штучного очищення крові доїжджали до відділень гемодіалізу, починаючи від Тячева, Хуста, Мукачева і, закінчуючи Ужгородом, навіть Івано-Франківськом, щоб наступний день не став примарним, а давав надію на майбутнє. Хоча воно, через призму практично щоденних митарств, давало певні надії, але не на одужання, а можливість на кілька кроків просунутися у черзі на пересадку донорської нирки.
– Я теж у черзі на пересадку нирки, – розповідає Мар’яна, ниркова недостатність у якої проявилася після вагітності. – От вже чотири роки, як змушена проходити процедуру гемодіалізу кожні три дні по чотири години. Але і дотримання жорсткої дієти при врахуванні ще й цукрового діабету відіграє не менш важливу роль. Такі реалії захворювання й добре, що відділення функціонує у районному центрі, позаяк важко уявляю, як люди з подібною хворобою їздили на гемодіаліз в інші міста області. Це – життя у постійних роз’їздах.
Фото: Рахів.City
Майже 10 медиків забезпечують роботу «штучної нирки»
Відділення, у якому трудиться шість працівників, включаючи двох лікарів, медсестер, санітарку і інженера-техніка, відвідують і молоді люди, і тим, кому вже за вісімдесят – мешканці різних населених пунктів району.
Тричі на тиждень медики працюють у три зміни, які закінчуються далеко за дев’яту вечора. Про відданість професії та людяність працівників гемодіалізу, а зокрема двох медсестер: Маріанну Ропчук та Оксану Петрецьку щиро відгукуються пацієнти. Надія Чічак з Рахова, яка з першого дня роботи «штучної нирки» у Рахові лікується там, зауважує, що медичні працівники завжди готові прийти на допомогу, підтримати й навіть залишитися наднормово на роботі.
Щоб чотири апарати штучної нирки працювали належним чином, інженер-технік Василь Дячук, який тут з моменту відкриття відділення, здійснює необхідні процедури промивки, водоочищення систем, готуючи апарати до повноцінної роботи. У разі вимикання електропостачання, задіюють генератор – процедура гемодіалізу має тривати визначений термін.
Не припиняється вона і у період поширення коронавірусної інфекції, якою вже перехворіли четверо медпрацівників. Хворих з нирковою недостатністю, яким діагностували Covid-19 (таких було шестеро) за протоколом доставляли в обласну лікарню, де вони проходили й життєво важливу процедуру.
Необхідними препаратами для штучного очищення крові забезпечені у достатній кількості, проте виникла проблема. Як розповіла інша пацієнтка, крім безкоштовного гемодіалізу, обласна лікарня забезпечувала й необхідними препаратами, вкрай важливими впродовж лікування.
Після адміністративно-територіальної реформи й зміни підпорядкування закладів охорони здоров’я питання фінансування потреб недужих з нирковою недостатністю медпрепаратами поки що повисло у повітрі. А вони (медикаменти) вартують чималі кошти. І навряд чи по кишені людям, серед яких – не всі працюючі, хоча і мають групи інвалідності, з врахуванням інших потреб, навіть життєвонеобхідних. Тим більше пенсіонерам, навіть працюючим, але позбавленим підтримки системи, у якій трудяться.
Захворівши у період виконання професійних обов’язків на коронавірусну інфекцію, від якої помер колега, людина не отримує лікарняний, позаяк подібний факт не визнає комісія із розстеження цього випадку. Тому, будь-яка допомога – на вагу золота, адже йдеться у буквальному сенсі про питання життя для людей, які прив’язані до апарата штучної нирки.
