Нині, 25 квітня, православна церква всього світу відзначає велике свято – Вхід Господній в Єрусалим. Це шоста неділя великого посту, що називається Вербною, Квітною чи Шутковою. У цей день дозволено послаблення посту та освячується галузка верби. А от як краще провести свято, від чого варто відмовитися й чого дотриматися – читайте далі.
Чому освячують саме вербу?
Перш ніж, прийти до Єрусалиму, Христос воскресив праведного Лазаря, а чутки про диво вже пішли по всіх містах. Тож, коли в’їхав Спаситель до міста верхи на ослі, його вийшли зустрічати люди, які плекали сподівання, що він стане новим царем.
Жителі міста раділи та обсипали шлях Ісуса квітами й пальмовими гілками та клали до ніг Христа одяг. Саме пальма у середземноморському регіоні вважається знаком життя і перемоги, а у багатьох країнах цей день називають Пальмовою неділею. Зважаючи на те, що у наших краях пальма не росте, відповідно котики верби розпускаються найпершими, – ними й замінили пальму, тож звідти й назва неділі – Вербна.
Верба символізує весну і народження нового часу, а пальма -символ не тільки нового часу, а ще й приходу нової віри, що має назву Християнської.Фото: БУГ.юа
Як святкувати Квітну неділю
Отець Василь роз’яснює, що Квітну неділю святкуємо у період Великого посту, який триває вже шість тижнів. Тож церква з вдячності послаблює піст у цей день, дозволяє їсти рибу й вжити трохи червоного вина.
У цей день потрібно:
- Цілою родиною прийти до храму Господнього із галузками верби;
- Відбути божественну літургію й посвятити шутку;
- Після служби Божої повернутися додому та не робити ніякої важкої справи;
- Провести цей день у злагоді та мирі вдома, у розважаннях про цей день та майбутнє Воскресіння Господнє.
У Вербну неділю слід утриматися від:
- Походів у гості. Шуткова неділя – це сімейне свято, яке потрібно провести у колі рідних;
- Не ходити з освяченими галузками до барів чи ресторанів, а нести вербу додому;
- Не споживати надміру вина чи гучно святкувати;
- Не виконувати ніяку важку роботу;
- Заборонено вдома сваритися, з’ясовувати стосунки, кричати.
Не я б’ю – шутка б’є, від нині за тиждень – Великдень!
Як поводитися із освяченою вербою, також пояснює о. Василь.
Він зауважує, що скроплені святою водою галузки шутки потрібно принести додому та поставити їх біля святинь, наприклад, ікон! Верба там може стояти протягом тривалого терміну, поки не почне осипатися, а як вщент висохне, гілочки слід шанобливо спалити!
Фото: Рівне медіа
Звичай доторкатися гілочками верби до людей
– Це рекомендація, яку завели християни у своїй релігії. Вважається, що галузною верби слід торкнутися ближнього промовляючи: « Не я б’ю – верба б’є! Від нині за тиждень – буде Великдень», – зауважує священнослужитель.
Забобони та традиції, пов’язані з вербою
Цікаво знати, що вербу гуцули використовували у якості «громовідводу». Існує вірування, що коли вирує літня гроза, то щоб вона закінчилася, а блискавка не влучила у дім, під хатою слід запалити гілочку освяченої шутки. Вважалося, що це допомагає вщухнути силі природи, заспокоїти її та застерегти від лиха.
Натомість, як зазначає о. Василь, жодних приписів церковних, які б давали настанови, що вербу слід використовувати у якихось окремих обрядах, – немає! Все це – забобони – пояснює він, а всі вірування, що є не церковними – вважається гріхом.
Розповідає священнослужитель й про гарні традиції, пов’язані із шуткою, наприклад, у день випікання паски. Тобто, господиня, вимісивши та відправивши викисати тісто, накриває його білим полотном, а зверху ще кладе хрестик та вербу. Тим самим просить, щоб з Божою помічу та благословенням у неї вийшло тісто для майбутньої пасочки.
