Не новина, що чимало українців шукають кращої долі за кордоном, а Закарпатська область чи не лідирує за кількістю емігрантів. Не пасе задніх і Рахівщина, адже багато, хто із краян виїхали жити до країн-сусідок, а який шлях проходять емігранти, як наважуються переїхати і як ведеться їм на чужині Рахів.City розповідає Олександра Сімочко. Тож про перший рік життя у Чехії, переїзд та адаптацію читайте у її матеріалі.
«Знайди собі рай» саме таку назву має книжка польського журналіста Маріуша Щиґеля про Чехію. І вона стала моїм девізом у Празі. Знайти собі рай у чужій країні, зберегти для себе все близьке та рідне й постійно повторювати, що Україна – найкраща.
Минув рік, як я переїхала в Чехію. Моя доля з цією країною, звичайно, вже перетиналася. Та чи насправді тут житиму, я не була впевнена до березня 2020 року, коли отримала повідомлення, що моя віза готова. Не знаю, чи до такого можна бути готовим на всі 100%. Тож довго міркувала над причинами переїзду, та часто мене мучили думки, ніби я зраджую Україну. Та все ж я тут, почуваюся добре і розповів вам про все.
Фото: Олександра Сімочко/Facebook
Перший крок переїзду до Чехії– зібрати весь перелік документів
Пам’ятаю, якось випадково ми почули про можливість подати на довготривале проживання з метою возз’єднання родини, якщо у чоловіка – робоча карта. Тоді ми ще не були впевнені, чи це взагалі реально, тож наполегливо шукали інформацію й готувалися до весілля.
Краще відразу заходити на сайт Міністерства внутрішніх справ Чехії. Або ж дивитись українською мовою на сайтах чеських консульств в Україні. Ми дуже хотіли робити все самі, без жодних посередників. Це легше, дешевше (тобто безкоштовно) і найголовніше – ти сама контролюєш процес та не переймаєшся в законності власних документів.
Перший крок – це зібрати весь перелік документів:
- дві анкети;
- закордонний паспорт;
- дві фотографії;
- документ, що підтверджує мету перебування (у моєму випадку свідоцтво про шлюб); документ про фінансове забезпечення і наявність місця проживання в Чехії;
- довідка про несудимість.
Також усі документи повинні бути перекладені чеською мовою і завірені. Обов’язково потрібно зробити копії всього. Якщо все пройшло добре, у кінці потрібно заплатити консульський збір – 100 євро. Період очікування – до 9 місяців (та я отримала за два). Після повідомлення, що документи готові, у Львові вам вклеять у паспорт в’їзну візу на пів року і на цьому все.
Фото: Олександра Сімочко/Facebook
Їхати довелося у скажений період карантину. Тож як я перетнула кордон
Я поїхала в Прагу аж у червні. Поталанило отримати візу до пандемії, але їхати довелося у скажений період, коли постійно змінювалися правила перетину кордону, рейсові автобуси зовсім не їздили та ніхто нічого точно не знав.
Коли іноземець (який має довготривале проживання, не турист) заїжджає на територію Чехії, то упродовж трьох днів повинен з’явитися в одному з відділень Департаменту з питань надання притулку та міграційної політики.
Їхала я хвора й геть розсіяна, з «десятьма валізами» і насправді мені просто це вилетіло з голови. Та на щастя, все склалося добре, адже я однаково мала перебувати 15 днів на самоізоляції. Нині іноземець, разом із візою,отримує інструкцію щодо в’їзду на територію Чехії, а також ви завжди можете перевірити інформацію на сайті Міністерства внутрішніх справ.
Під час першого візиту до відділення (тепер тільки за попереднім записом) ви подаєте прохання на отримання біометричної картки і заодно ідентифікаційного коду. Вас фотографують, беруть відбитки пальців, заповнюєте коротку анкету, інколи перепитують, наприклад, дівоче прізвище мами та обов’язково – вашу адресу в Чехії. За місяць картка готова.
Також на території Чеської Республіки ви повинні мати страхування, у випадку довготривалого проживання з метою возз’єднання родини і якщо ви не працюєте, – тільки комерційне.
Це означає, що ви звертаєтеся в певну страхову компанію та купуєте страхування на весь термін картки. А всезагальне страхування (як у чехів) зможете отримати тільки, якщо працюватимете або вже як отримаєте тривале проживання, після п’яти років перебування тут.
З 2021 року кожен іноземець, який отримав дозвіл на проживання, повинен пройти Адаптаційно-інтеграційний курс. Я пройшла ще пробну версію, коли це не було обов’язково. Приблизно чотири години вам розповідають про права і обов’язки на території ЧР та знайомлять з різними традиціями. Мені курс сподобався й допоміг багато в чому розібратися ще в перші місяці перебування тут.
Про життя у Чехії можна писати дуже і дуже багато
Мені насправді близький стиль життя чехів. Також я ще не встигла все побачити і багато де побувати через пандемію. Прага для мене – неймовірне місто, де кожен може знайти себе. Кожного разу після прогулянок мене переповнюють емоції та залишається море вражень.
Цікаво, що серед усіх національних меншин в Чеській Республіці – українська найбільша. Тож важливо знати, що тут – досить потужна українська діаспора і загалом проводиться багато заходів. Зокрема, у Празі видається український часопис «Пороги» та «Український журнал», працює Українська суботня школа «Ерудит» і Культурно-освітній центр «Крок».
Відомий чеський ютубер Янек РубешФото: Олександра Сімочко/Facebook
Щороку тут святкують День незалежності України. Також у Празі є пам’ятник Тарасу Шевченку, меморіальні дошки Івану Франку, Івану Пулюю, Івану Горбачевському і Михайлу Грушевському. Відомою є карпатська церква святого архангела Михаїла, яка була перевезена до Праги 1929 року з села Медведівці, що біля Мукачева на Закарпатті. Та можна знайти магазини чи ресторани, де продають українські продукти та готують традиційні страви. Детальніше про все можете дізнатися на сторінці Посольства України у Празі Facebook.
Невпинно працюють й інтеграційні центри для іноземців (ICP, CIC, InBáze, META). Це – неприбуткові організації, які існують за кошти ЄС та Міністерства внутрішніх справ Чехії. Тут надають безкоштовні консультації, проводять курси чеської мови, супроводжують і допомагають з перекладом у різних установах, ведуть розмовні клуби та влаштовують різні заходи, щоб іноземці могли краще познайомитися з життям та побутом у Чехії. Я, наприклад, уже пройшла три курси чеської мови, постійно ходжу на консультації, щосереди беру участь у розмовному клубі та була на дуже багатьох лекціях і семінарах.
Переїзд – це завжди нелегко, навіть якщо дуже цього хочеш і якщо це за відстанню однаково, що у Київ махнути. Але, безсумнівно, це вас змінює та розвиває. І я нарешті усвідомила, що десь серед усього цього виру життя у Празі, я завжди можу знайти щось рідне моєму серцю.
Маленький словник, щоб не плутатися у чеських назвах:
- Ministerstvo vnitra České republiky – Міністерства внутрішніх справ Чехії
- Odboruazylové a migrační politiky – Департамент з питань надання притулку та міграційної політики
- Průkazy o povolení k pobytu – Дозвіл на проживання
- Rodnéčíslo – Ідентифікаційний код
- Dlouhodobý pobyt zaúčelem sloučení rodiny – Довготривале проживання з метою возз’єднання родини
- Komerční pojištění – Комерційне страхування
- Všeobecná zdravotní pojišťovnaČR(VZP) – Всезагальне страхування здоров’я в ЧР
- Adaptačně-integračníkurzy – Адаптаційно-інтеграційний курс
- Integrační centrum – Інтеграційний центр
