На жаль, нині заробітчанство в Україні радше норма, ніж виняток. Тож все більше діток залишаються без батьківського піклування при живих та здорових мамах і татах. Тому, якщо поїздки за кордон не уникнути й чадо перевезти до іншої країни теж не вдається, слід правильно підготувати дитя до тривалої розлуки. А як це зробити Рахів.City запитав у фахівців.
Отож про те, які наслідки для психіки може мати розлука з батьками, як розповісти чаду про поїздку на заробітки і яких помилок не слід припускатися батькам, – розповідає лікар-психолог Рахівської районної лікарні Мар’яна Римарчук.
«Соціальне сиріцтво» – явище двадцять першого століття
Все частіше ми чуємо про «Соціальне сирітство» – особливу соціально-демографічну групу діток, які внаслідок соціальних, економічних чи морально-психологічних причин позбавлені батьківської опіки. До речі, в Україні це явище припадає за період Незалежності, адже саме у цей час найбільше українців виїхали на роботу за кордон.
Відповідно, подавшись на заробітки, дітей батьки залишають переважно на бабусь і дідусів, родичів чи навіть сторонніх людей. Цим самим позбавляють сина чи дочку належного батьківського піклування.
Як на дитину впливає розлука з батьками
– Дітям, які матеріально добре забезпечені, бо батьки ж компенсують свою відсутність грошима, потім бракує мотивації робити щось і з’являється споживацьке ставлення, як до старині, так і до оточуючих.
Щодо інших відчуттів та наслідків, які дітки можуть відчувати це:
- Почуття провини, діти самі себе вважають винними в тому, що батьки їдуть;
- Порушення психоемоційного стану (поява дратівливості, агресивності, тривожності, недовіри до людей);
- Відчуття самотності, суму та пригніченості; Труднощі соціалізації (складнощі в спілкуванні з однолітками, шкільні успіхи, дитяча самооцінка);
- Синдром емоційної деривації – втрата емоційного зв’язку дорослих із дитиною;
- Деформація ціннісних орієнтацій щодо сім’ї, як такої. Тобто викривлене уявлення про позитивну модель сім’ї, труднощі у формуванні поняття про повноцінну сім’ю.
- Труднощі під час створення власної сім’ї у дорослому віці.
Проте, варто розуміти, що це тільки кілька речей, які може відчути у юному віці, а згодом пронести у доросле життя дитина. Насправді, слід зважати й на те, з ким залишається малеча. Тобто, як з нею поводяться тимчасові опікуни, адже це теж дуже важливо, бо разом із стресом батьківського від’їзду дитина може відчувати тиск з боку людей, з якими змушена жити.
Тож лікар радить батькам краще взагалі не їхати та виховувати діток самим. Або ж хоча б їздити по черзі, щоб постійно мама чи тато був із дитиною.
Проте, якщо виїзду не минути, то на всі 100% впевнитися в людях, з якими залишаєте діток, при найменших сумнівах лишати чад з ними не слід. Адже, до стресу, який малеча отримає від поїздки батьків, вона може відчути ще й тиск з боку тимчасових опікунів.
Фото: Суми Post
Поради для батьків, які планують їхати:
Якщо ж все таки люди. з якими ви залишаєте дитину надійні. то перш ніж поїхати. обов’язково потрібно порозмовляти з чадом. – Для чого треба готувати дитину до поїздки, так це для того, щоб малеча не відчула себе покинутою, – зазначає Мар’яна Римарук.
А ще радить:
- Прийняти рішення про від’їзд разом із дитиною. Поговоріть з нею, неважливо скільки їй років, і разом вирішіть свою поїздку. Наведіть аргументи, чому треба їхати і який результат буде від неї.
- Категорично не брешіть дитині, мов «мама пішла у магазин купити цукерки і скоро повернеться». Так робити не можна, чітко скажіть куди і на який термін ви їдете, можете навіть купити дитині карту з позначкою свого місця і календар з датою повернення.
- Домовтеся із дитиною про регулярний зв’язок, коли ви зможете з нею поспілкуватися. Увага: уникайте загальних фраз під час розмов, питайте не просто «як школа» та «що ти їв», «як здоров’я», «як справи» та інше. Запитайте те, що справді близьке вашій дитині, наприклад, про мрії, вподобання, її життя та переживання. Питайте, щось із попередніх розмов, щоб чадо розуміло, що ви його слухаєте і пам’ятаєте про його проблеми. Вибудовуйте довірливі стосунки.
- Поінформувати заздалегідь родичів та вчителів, щоб вони нормально реагували на те, що дитина певний час буде без батьків.
- Пам’ятайте про матеріальну підготовку, але не компенсуйте відсутність подарунками чи грошима.
- Запропонуйте дитині надсилати вам малюнки, вірші, щось зроблене своїми руками.
Окрім цих порад, лікар зауважує, що не варто забувати казати дитині, про те, що ви її любите і сумуєте за нею! Можете, складати плани про речі, які робитимете після повернення.
Обов’язково повідомте дитині день повернення. У випадку, якщо дата приїзду зміниться, попередьте її. Хоча приємні сюрпризи, як от швидший за встановлений термін приїзд, вітається! Тож дивуйте, дбайте та любіть своїх дітей!
