Мабуть немає людей, які хоча б раз за життя не чули про Левка Лук’яненка. Адже, якщо ви не знаєте, хто такий Левко Грирорович, тоді ви не знаєте історії своєї країни. Непересічна особистість, батько Незалежності, Герой України… Як тільки не називають цього політичного діяча, який відсидів більше 20 років за ідею вільної України, а після написав «Акт проголошення незалежної України».
Про нього пишуть статті та книги, біографи захоплюються його життям, а Рахів.City з’ясував, яке ж відношення ця велика особистість має до нашого міста. Тож всі подробиці читайте далі у дослідженні сліду Левка Лук’яненка у Рахові.
Трохи історії
Народився дисидент, український правозахисник національно-визвольного руху, дипломат та політичний діяч 1928 року у селі Хрипівка Городнянського району Чернігівської округи. За життя встиг бути двічі засудженим, а одного разу навіть приреченим на страту за ідею незалежної України.
Перший арешт і вирок – 1961 року, за звинуваченням у зраді батьківщини (СРСР) засуджений до розстрілу, але після 72 днів сидіння у камері смертників його вирок змінили на 15 років таборів. 1977 року заарештований вдруге на 10-ть років позбавлення волі та п’яти років заслання за активне членство і головування Української Гельсінської групи. На початку 1989 повернувся в Україну, де продовжив громадську та правозахисну діяльність.
Він – співавтор Декларації про державний суверенітет України, автор Акта проголошення незалежності України. Також після звільнення із ув’язнення – Почесний доктор права Альбертинського університету, Народний депутат кількох скликань та голова Української асоціації дослідників голодоморів в Україні. На його рахунку звання Героя України та низка орденів та премій.
Проте, нитка біографії Лук’яненка та Рахова переплелися ще до початку шляху Левка на українсько-визвольний рух, а саме у 1958 році.
Левко Лук’яненко призначений на роботу до Рахова
2020 року у світ вийшла книга художнього репортажу журналістки Віри Курико «Вулиця приречених Чернігівська справа Лук’яненка». У ній авторка розповідає про життя Левка у період поміж ув’язненнями, які він провів у Чернігові. Разом зі спогадами людей, які зустрічалися особисто з діячем, Віра записала й розмову з його першою дружиною. Саме у її розповіді зустрічається згадка про наше місто.
Про те, що він обіймав цю посаду в нашому Рахові зустрічається інформація і на кількох сайтах всесвітньої павутини…
Пошуки сліду Лук’яненка у Рахові
Пошук Левка Лук’яненка у місті почався у трьох напрямках:
- опитування людей, які трудилися у той час в установах районного рівня,
- ймовірні згадки про дисидента у підшивках газети
- та, звісно, записи у трудовому архіві.
– Пам’ятаю Левка на нарадах райвно, він був високим, мужнім та з вусам, – саме так описує зустрічі з Лук’яненком, один із людей Рахівщини, який у той час обіймав керівну посаду в місті. Згідно з його спогадами, Герой України тут працював недовго і особливо нічим не запам’ятався.
Проте, працівник на той час «Соціалістичної праці» Олексій Калько жодного Левка у 1958 році на посаді агітатора не пригадує. Зізнається, що такого масштабу людину в Рахові точно б відзначився.
Цікаво, що у підшивках за 1958 та 1959 роки ім’я Лук’яненка теж жодного разу не зустрічається, хоча публікації під авторством агітаторів Рахівського райкому партії є. Конкретніше – це звіти про перевірки і наради з працівниками колгоспів та держпідприємств.
Третій же напрямок пошуку ще більше пролив світло на перебування Левка Лук’яненка на роботі у Рахові.
Звернувшись до Державного архіву Закарпатської області із запитом про будь-які дані щодо діяльності цієї особистості у Рахові, на телефон редакції надійшов дзвінок від працівників архіву. З їх слів, жодної згадки про Левка Григоровича там немає. Направду посада пропагандиста у районі була, однак її обіймала зовсім інша людина.
Всі крапки над «і»: Левко і Рахів – дві прямі, які ніколи не перетиналися
Навіть не докладаючи стільки зусиль, ясно, як божий день, що Левко Лук’яненко ніколи у нашому місті не працював. Справжнє його місце праці, яке отримав за направленням зі Львова, було місто Радехів Радехівського району Львівської області.
Про це заявляє й авторка репортажу «Вулиця приречених Чернігівська справа Лук’яненка». Зв’язавшись із журналісткою, репортажисткою Вірою Курико дізналися, що згадка про Рахів і район є нічим іншим, як помилкою. Адже всім відомо, що працював він у Радехові.
Висновок!
Тож, як би не хотілося, щоб великі люди були причетними до нашого міста та району, але все ж бажання не змінить історії. Головне ж послання цих безрезультатних пошуків – не слід плутати Рахів та Радехів. Адже, хоч назви у них схожі, та все ж це дві різні точки геолокації. І щодо всіх джерел, які вказують наше місто, аргументовано спростовуємо цю інформацію.
Однак, не все так сумно. Адже, хоч у Рахів і не ступала нога Лук’яненка, та на Закарпатті він таки встиг побувати. Свого часу цей Великий українець відпочивав у місті Берегове.
