В буденній метушні місто нам здається теж буденним. Але якщо відволіктися від щоденного поспіху хоча б на кілька хвилин, можна побачити справжню красу нашого Рахова. Адже у кожній вуличці чи площі знайдеться щось неповторне, незважаючи на погані дороги, хаотичну забудову, відсутність громадських убиралень, надмір автівок через відсутність паркувальних зон...
Отже, вдивляємося в красу нашого міста разом з Рахів.City. Площі, які роблять виразнішим обличчя нашого райцентру.
Фото: Рахів.City
Серце міста – площа перед Будинком культури
По центру будівля вогника культури, дві культові споруди різних конфесій зліва і справа, пам’ятник О. Борканюку – цей ансамбль дістався сучасникам від попередників, які займалися формуванням «обличчя» міста в комуністичному минулому.
А в нещодавньому 2015-му його доповнив перший майданчик з гойдалками, гірками та перелазами для дітвори, майже десятком лавиць, де могли присісти дорослі.
Органічно включили до загальної композиції Слоника-фонтанчика. Щоправда, він не довго радував загал водною прохолодою, та й невідомо куди зникли лавиці. Однак, дітлахи й надалі залюбки проводять тут дозвілля. Дорослі збираються на різні урочисті, жалобні та релігійні заходи.
Ця територія є найбільшим громадським простором у Рахові. Бо саме тут, поміж дзвони двох церков, впродовж року відбуваються майже всі культосвітні, часом спортивні, події. Місце, без якого складно уявити святкову новорічну ауру, урочистість моменту освячення пасок. Щоправда, особливу його атмосферу підприємливі сучасники розбавляють тимчасовими торговими об’єктами, котрі не зовсім додають цілісності ансамблю площі.
Фото: Рахів.City
Площа Героїв Майдану
Так у 2014 році, згідно з рішенням сесії Рахівської міської ради, назвали площу перед адмінбудівлею районної влади.
Однак пам’ятника Героям Небесної Сотні з підсвіткою, який планували встановити посередині території, викладеної бруківкою навколо відмежованих, постійно упорядкованих зелених зон з ліхтарями, так і немає.
Попри все, ці декілька квадратних метрів є адміністративним, діловим, транспортним, туристичним центром. І тут кожен може почуватися комфортно. Адже є де присісти, можна помилуватися цвітінням сакур, каштанів, висаджених квітів. Навесні сфотографуватися на фоні великодньої писанки, узимку – на тлі конструкції із зображенням цифр року, який наступає.
Фото: Рахів.City
3. Площа Гуцульська
Таку назву вона отримала після того, як у 2009 році тут установили пам’ятник Гуцулові. Лавиці, упорядковані зелені зони, доглянуті квіти й інша рослинність навесні, влітку та й в інші пори року, а взимку – величезні сніжинки та яскраві гірлянди навколо…
Тут затишно та красиво у будь-яку пору.
Фото: Рахів.City
4. Володимирська площа на Привокзальній
З 2012 року Володимир Великий зустрічає приїжджих та проводжає тих, хто від’їжджає з нашого Гуцульського Парижа.
Чотири року тому площа якісно змінила обличчя. Вона вирізняється якісним тротуарним покриттям, доступністю для маломобільних груп населення. Незважаючи на щільність розміщення закладів торгівлі, тут завжди можна посидіти в затишку невеличкої липової алеї, чи, ніжачись під променями сонця, поспостерігати за перехожими.
Фото: Рахів.City
5. Площа перед публічною бібліотекою
Озеленена прогулянкова пішохідна зона по вул. Героїв АТО, має зону для короткочасного перепочинку. Облаштована вона поряд зі скульптурою воїна-афганця на брилі каменю, що символізує скелі Афганістану.
Цей атмосферний куточок біля потоку Буркут приваблює розміреним шумом водойми, різноманіттям рослинності. Гармоніює з комфортним середовищем креативний екстер’єр розташованого поруч закладу громадського харчування.
Фото: Рахів.City
6. Площа міста Тршебич
Таку назву матиме новий затишний куточок, у мікрорайоні картонної фабрики, по вул. Б. Хмельницького (бо кошти на ремонт виділило місто-побратим Рахова Тршебич (Чехія), а також край Височина).
Проїжджу та пішохідну зони, а також тротуарні доріжки тут вимостили бруківкою. Встановили для освітлення кілька ліхтарів.
Територію, на якій розташовані елементи дитячого вуличного обладнання, ще дооблаштовують, але місцева малеча вже активно проводить дозвілля на спорудах створеного для них ігрового простору.
Дорослі ж полюбляють посиденьки на лавицях відпочинкової алейки.